- Педагогам-організаторам

Планування виховної діяльності педагога-організатора
 
Планування виховної роботи – це процес моделювання діяльності педагога-організатора на певний період часу, коли він створює модель своєї діяльності: змістовну, організаційну, структурну. Він є одним із етапів управління процесом формування особистості та учнівського колективу, упорядковує педагогічну діяльність, забезпечує виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність, системність, керованість і наступність результатів. У загальному уявленні план – це документ який вказує змістовні орієнтири діяльності і визначає їх порядок, обсяг і тимчасові границі. Чітке, перспективне і оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи, дозволяючи визначити найсуттєвіші напрямки діяльності, зосередити увагу на головному.
 
План є документом який захищає педагога-організатора від хаотичної діяльності і доводить системний підхід щодо організації виховного процесу. Він стає помічником при умові відповідності наступним вимогам (М. Рожков, Л. Байбородова):
 
1. Цілеспрямованість, тобто плановий зміст і форми роботи, передбачає реалізацію конкретних цілей і завдань. Кожна справа, дія мають сприяти вирішенню поставлених завдань. Залежно від мети кожна форма роботи має свою специфіку використання.
 
2. План орієнтований на реалізацію потреб та інтересів дітей, на їх розвиток, що припускає облік пропозицій школярів і батьків при плануванні, вивчення їх ціннісних орієнтацій.
 
3. План – це результат спільної творчості педагога-організатора та всіх учасників виховного процесу.
 
4. План роботи передбачає зв’язок виховного процесу з життям суспільства, практичною діяльністю дітей, що означає:
– створення умов для застосування школярами на практиці знань, отриманих на уроці, у позаурочний час;
– відображення основних подій країни в житті колективу;
– залучення дітей до активної діяльності, перетворення навколишнього середовища.
 
5. Орієнтація на комплексний характер планів, що передбачає:
– різноманітність змісту і форм роботи, спрямованих на розвиток різноманітних інтересів і здібностей дітей;
– позитивний вплив на різні сторони, властивості особистості;
– залучення школярів до різних видів діяльності;
– цілісність впливу на свідомість, почуття, поведінку дітей.
 
6. План передбачає створення учням умов для вибору різних видів, форм діяльності, своєї позиції в планованій роботі.
 
7. При плануванні необхідно забезпечити послідовність змісту і форм діяльності: виключити невиправдане дублювання, враховувати попередній досвід, бачити перспективи в роботі.
 
8. Конкретність і доцільність плану, обґрунтованість запланованої роботи, що припускає облік особливостей кожного учнівського та педагогічного колективу, рівня їхнього розвитку, сформованих традицій, педагогічну обґрунтованість запланованої роботи відповідно до задач колективу.
 
9. Реальність і розумна насиченість плану.
 
Планування виховної діяльності педагога-організатора має ґрунтуватися на науково-правовій базі освітньої галузі яку складають:
 
1. Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року.
 
2. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй 20 листопада 1959 року.
 
3. Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 року.
 
4. Конституція (Основний Закон) України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року.
 
5. Закон України “Про освіту” від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР (зі змінами і доповненнями).
 
6. Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти, затверджена колегією Міністерства освіти і науки України 28 лютого 1996 року.
 
7. Проект Концепції виховання громадянина України//Позакласний час.плюс. – 2006. – № 3. – С. 15-31.
 
8. Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України. // Директор школи. – 2005. – № 38. – с. 23-32.
 
9. Указ Президента “Про затвердження Національної доктрини розвитку освіти” від 17.04.2002 р. № 347/2002.10.
 
11. Указ Президента “Про Національну програму правової освіти населення” від 18.10.2001 р. № 992/2001.
 
12. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад успільства” від 15.09.1999 р. № 1697.
 
13. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми” від 25.09.1999 р. № 1768.
 
14. Проект Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української державності // Педагогічна газета. – 2000 р. - № 6(72) (червень).
 
15. Концепція державної сімейної політики, схвалена Постановою Верховної Ради України від 17.09.1999 р. № 1063-ХІV.
 
16. Орієнтовний зміст виховання в національній школі. – Київ, 1996. – 132 с.
 
17. Коберник О.М. Управління виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі: Монографія. – К.: Наук. світ, 2003. – 230 с.
 
18. Сорока Г.І. Організація виховної роботи: планування, аналіз, методичне забезпечення. – Х.: Вид. група “Основа”, 2005. – 128 с.
 
19. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 22-23, 1992. – с. 20.
 
20. Указ Президента “Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя” від 15.03.2002 р. № 258/2002.
 
Зміст, форми і структура плану виховної роботи педагога-організатора
 
Під час планування виховної роботи педагогу-організатору, необхідно обрати оптимальний варіант змісту, форми і структури плану роботи на навчальний рік або семестр.
 
У практиці роботи педагога-організатора використовуються різні види планування: перспективне, оперативне, поточне.
 
Перспективне планування передбачає складання плану роботи на тривалий період часу. Наприклад, проектується робота на поточний рік, причому передбачається внесення коректив до плану відповідно до зміни цілей і завдань навчального закладу.
 
Поточне – план діяльності педагога-організатора та учнівського колективу на день, тиждень, місяць тощо. Оперативне планування передбачає складання плану підготовки і проведення конкретного заходу.
 
Структура плану може включати такі розділи:
 
1. Персоніфікований аналіз діяльності педагога-організатора за минулий рік.
 
2. Цілі та завдання діяльності педагога-організатора (в новому навчальному році).
 
3. Основні напрями діяльності педагога-організатора.
 
4. Вивчення стану та ефективності виховного процесу в учнівському колективі.
 
Перший розділ плану традиційно називається “Персоніфікований аналіз діяльності педагога-організатора за минулий рік”. Без такої діяльності неможливо правильно визначити цільові орієнтири, пріоритетні напрями виховної роботи на наступний навчальний рік, обрати оптимальні форми, методи та прийоми її організації.
 
Залежно від організаторської культури школи, традицій виховної діяльності, особистісних якостей педагога-організатора застосовуються такі види аналізу:
 
- аналіз реалізації цілей та виконання завдань (оцінюється ступінь досягнення мети, визначеної у плані роботи за минулий період);
 
- аналіз основних подій і педагогічних ситуацій (аналіз, оцінювання, облік результатів, тобто діагностування нової ситуації).
 
При цьому необхідно враховувати:

Позитивні аспекти здійсненої діяльності (що із запланованого вдалося реалізувати і завдяки чому)
Негативні аспекти здійсненої діяльності (що із запланованого не вдалося реалізувати і завдяки чому)
– що було особливо вдалим у визначенні змісту, форм та способів організації спільної діяльності педагога-організатора та інших учасників виховного процесу; доцільність і результативність проведених заходів щодо розвитку колективу;
– які нові результати отримано в процесі підготовки, проведення та підбиття підсумків спільної діяльності;
– які педагогічні наслідки можуть мати проведені заходи
– що не вдалося, хто не зміг впоратися зі своїм дорученням, які педагогічні та організаційні завдання не вдалося виконати;
– які проблеми можуть загостритись найближчим часом, проявитися у перспективі

 
 
 
Успішному проведенню такого аналізу сприяє колективний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі всіх суб’єктів виховного процесу, педагогів, учнів, батьків. Можна виділити такі форми колективного аналізу: усне опитування, анкетування, заповнення “відкритої сторінки думок”, випуск різноманітних інформаційних листків, радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму “Справи минулого року”, різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, “жива газета”, “телепрограма” тощо), огляд досягнень, самоатестації шкільного колективу, загальношкільні збори, присвячені підбиттю підсумків роботи протягом року.
 
Критеріально-орієнтований аналіз має бути спрямований на виявлення зміни показників результативності виховної роботи, ролі педагога-організатора у даному процесі, відповідно до розроблених критеріїв ефективності виховної діяльності даного навчального закладу.
 
Під час аналізу слід розрізняти критерії оцінювання результатів і критерії оцінювання процесу. Перші дають змогу визначити рівень розвиненості якостей особистості учнів, їх вихованості, навченості, соціалізації. Другі допомагають з’ясувати, як спрацьовує механізм виховання, як на результати останнього впливають ті чи інші чинники (умови).
 
Можуть бути обрані такі критерії:
 
– гуманність виховних відносин;
 
– ступінь залученості учнів до життєдіяльності шкільного колективу;
 
– рівень ділових та міжособистісних взаємовідносин;
 
– рівень розвитку самоврядування у школі;
 
– наявність соціальних зв’язків у шкільній спільноті.
 
Досвід роботи найкращих педагогів-організаторів показує, що форми фіксування отриманих результатів можуть бути довільними й залежать від досвіду конкретного педагога (щоденник педагога-організатора, тест, аналіз анкетування або усна інформація, що виголошується на засіданнях методичних об’єднань, зборах учнівського колективу тощо).
 
У другому розділі плану – “Цілі та завдання діяльності педагога-організатора” (в новому навчальному році)– зазначаються цільові орієнтири виховної діяльності педагога. На сьогодні його головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. У підході до визначення і формування мети, бажано керуватися наступним:
 
– орієнтація на формування творчої особистості, її подальший розвиток і вдосконалення;
 
– визначення мети з урахуванням можливостей школи;
 
– орієнтація на те, щоб у кожній педагогічній дії, враховувалися гармонія взаємовідносин з людьми і самим собою;
 
– мета має бути сформульована таким чином, щоб результати наближення до неї можна було б передбачити і оцінити;
 
– цілі та завдання мають бути гнучкими, придатними до коригування, виконання яких дає змогу досягти поставленої мети.
 
У третьому розділі – “Основні напрями діяльності педагога-організатора” відповідно до результатів, отриманих у процесі аналізу виховної діяльності зазначених у першому розділі плану, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагог-організатор визначає напрями, форми та способи організації життєдіяльності шкільного колективу. Добір справ має бути системним, науково-обґрунтованим, тому педагогу-організатору слід під час планування спиратись на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання. Перевагу слід віддавати тим справам, які пропонувались учнями.
 
Також важливо правильно визначити термін виконання тих чи інших заходів.
 
Зразок оформлення третього розділу плану “Основні напрями діяльності педагога-організатора”.

6 вересня 2011 року (календар за тижнями)

 
Дата
Зміст діяльності
Відмітка про виконання
Зміст діяльності
Відмітка про виконання
Організація соціальної та педагогічної допомоги учням і сім’ям що потребують особливої уваги
Координація діяльності дитячих громадських організацій та учнівського самоврядування
 
 
 
 
 
Організація відпочинку влітку та в канікулярний час
Організація клубної та гурткової діяльності
 
 
 
 
 
Взаємозв’язок з педагогічним колективом, самоосвітня діяльність
Організація та проведення масових свят
 
 
 
 
 
Організація діяльності молодших школярів
Організація діяльності учнів за місцем проживання та забезпечення взаємозв’язку з позашкільними закладами та громадськістю
 
 
 
 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Логічним завершенням створення плану діяльності педагога-організатора є четвертий розділ “Вивчення стану та ефективності виховного процесу в учнівському колективі”. Його мета полягає у визначенні змін що відбулися у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування окремих методів, прийомів.
 
У ході діагностичної діяльності педагог-організатор може використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіду, інтерв’ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і групового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо.
 
Планування – справа творча, тому педагог-організатор має право вибрати такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переконанням, містить необхідну інформацію, є зручним для використання у повсякденній роботі.